Рідне село – сонячне розкрилля душі
У п’ятницю, 23 лютого, у Будинку культури селища Білолуцьк відбулися урочистості з нагоди 100-річчя Білолуцької селищної ради. У фойє закладу на гостей чекали прекрасні вироби народних майстрів. Виставку організували працівники місцевої бібліотеки. Тут були ляльки О.Г. Крамаренко, вишиті гладдю подушки, натюрморти Л.О. Червяк, вишивані сорочки та рушники Л.П. Шовкопляс, сплетені з ниток кумедні звірі та ляльки Л.Г. Кузнецової, неймовірні вишиті ікони К.М. Деркачової, вишиті хрестиком і бісером картини, сплетені гачком міні-іграшки В.Ю. Водолазської.
Також погляди присутніх були прикуті до фотостендів: «Моє рідне селище – моя мала Батьківщина», «Минуле та сьогодення Білолуцької селищної ради». Знімки нагадали про події минулих років, які відбувалися у селищній раді, шанованих односельців, ветеранів, масові заходи тощо.
Музично-тематична програма розпочалася у глядацькій залі віршами про любов до рідного краю у виконанні ведучих Олега Волкова та Регіни Тарасенко, показом відеофайлів мальовничих краєвидів селища, а також вулиць, житлових будинків, адміністративних споруд, місцевих жителів. І дуже доречно лягла на серце лірична пісня «Пахне рідне село» у виконанні Людмили Шуляк.
Ведучі нагадали, що у лютому 1918 року в Білолуцьку було створено Раду, яку, за архівними даними, очолив донецький робітник Афанас Обиденніков, почав діяти земельний комітет під головуванням І.І. Дуракова. Він представляв Білолуцьку волость у складі делегації Старобільського повіту на з’їзді повітових і волосних земельних комітетів 10 лютого 1918 року у Харкові. А першим селищним головою в 1918 році став Георгіївський кавалер Кандиба Олексій Никифорович.
Присутнім у залі нагадали, що посади голів обіймали у різні роки: Іван Сергійович Дураков (1957-1961рр.), Петро Лук’янович Пархоменко (1961-1963рр.), Федір Ілліч Приколота (1963-1970рр.), Федір Терентійович Кириченко (1970-1976рр.), Михайло Миколайович Деркач (березень-травень 1976р.), Харитон Кіндратович Кузнецов (1976-1986рр.), Віктор Олександрович Снєгірьов (1986-1993рр.), Микола Федорович Богонюк (1993-2010рр.), Микола Григорович Бундзяк (2010-2013рр.).
З 27 грудня 2013 року й дотепер посаду Білолуцького селищного голови обіймає Сергій Пилипович Полтенко, який привітав односельців з такою визначною для ради подією, уклінно подякував депутатам, службовцям, вручив Подяки за значний особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, вирішення актуальних проблем територіальної громади, активну громадянську позицію та з нагоди 100-річчя Білолуцької селищної ради. Подяки отримали Л.Т. Лиховидько, В.А. Кулик, О.Є. Калиновський, Ю.Г. Бакало, Н.І. Бєляєва, В.С. Калібаба, Л.І. Стрільцова, Г.Д. Ковальова, Н.А. Кузнецова, В.О. Хмеленко.
З вдячністю С.П. Полтенко згадав партнерів селищної ради, які надають підтримку, це керівники: «Білолуцьк Агро», В.В. Клок; «Застава-2010», Ю.А. Дєточка; «Макс Агро», Клок М.В.; «Агротон», О.В. Баранов; «Добробут», С.С. Чернявський; «Білолуцький Агротехсервіс», М.І. Решетило, а також В.З. Мошенський.
З нагоди ювілею на святкування завітав голова Новопсковської районної ради Б.В. Лебедєв, від імені райради та райдержадміністрації вручив грамоту колективу Білолуцької селищної ради за високий професіоналізм, злагоджену та ефективну роботу у вирішенні важливих соціальних питань, тісну співпрацю з установами, організаціями та закладами Білолуцької громади, вагомий внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування, та з нагоди 100-річчя Білолуцької селищної ради, а також цінний подарунок. Також грамоти отримали депутати Л.Т. Лиховидько та В.О. Калиновський.
Артисти-дошкільнята викликають радісні усмішки вже своєю появою на сцені. Тож глядачі привітно зустріли вихованців ДНЗ «Барвінок», аплодували їхнім віршикам, хореографічній композиції, а також дуету їхніх вихователів у складі Лілії Бойко та Тетяни Зайцевої, які заспівали пісню «За синіми туманами».
Ювілей став слушною нагодою подякувати небайдужим землякам та благодійникам, які сприяли наповненню скарбнички ГО «Білолуцька селищна організація «Лелека», а кошти були спрямовані на суспільно-важливі заходи, доброчинцям, зокрема В.З. Мошенському за придбання вуличних спортивно-ігрових тренажерів.
У якості визнання їхніх заслуг та музичного подарунку учасники танцювального колективу «Крейзі компані», керівник Регіна Тарасенко, виконали постановку «Кращий хлопець на селі».
Звертаючись до історії, ведучі розповіли, як у 1925 році у Білолуцьку з’явився трактор – американський «Фордзон», а першим трактористом став Григорій Буцай. Це стало неабиякою подією - дволемішний плуг зробив першу борозну.
На екрані змінюються відеофайли, а колоритний гурт «Білолуцькі музиченьки» виконав попурі українських народних мелодій.
Ювілей селищної ради став приводом пригадати прізвища односельців, які сумлінно виконували свої професійні обов’язки на посаді секретаря: Нехаєнко Юлія Іллівна, Бондар Андрій Єгорович, Бакало Юлія Григорівна, Кравченко Віра Василівна, з 2014 року й дотепер Мальцева Олена Петрівна.
Аматори між тим радують глядачів піснями, адресують свої музичні вітання причетним до ювілейної дати. Сергій Васюков виконав пісні «Калини кущ», «Мій рідний край», «Білі тюльпани».
Бути депутатом місцевої ради – відповідальна і почесна місія, адже це робота, яка не передбачає матеріальної винагороди, здійснюється за покликом душі, з бажання бути корисним землякам. Тож добрі слова лунали на адресу депутатів – ветеранів самоврядування: Ніни Антонівни Кузнецової (1977-1996рр.), Олексія Єгоровича Калиновського (1992-2008рр.), Віктора Андрійовича Кулика (1986-2015рр.), Павла Васильовича Кузнецова (1956-1977рр.), Людмили Тихонівни Лиховидько (1979 й дотепер).
Народний самодіяльний жіночий ансамбль «Веснянка» подарував їм чарівну пісню «Душі материнська колиска», слова і музику якої написали білолучани Віктор Кравченко та Наталія Крапівка. А хореографічний колектив «Крейзі компані» показав «Вальс».
Ведучі, прокладаючи шлях від минулого до сьогодення, розповіли, як у післявоєнні роки відновили свою роботу Білолуцька лікарня, машинно-тракторна станція, готувалися до польових робіт. Нагадали присутнім, як у 1962 році було введено в дію тунельну піч для випалення цегли на Білолуцькому комбінаті будівельних матеріалів. За кошти заводу збудували житло для жителів селища – 8 двоповерхових і 4 одноквартирних будинки. Почав свою роботу завод м`ясо-кісткового борошна. За кошти заводу збудували житло – 10 двоквартирних будинки, два одноквартирних і два двоповерхових.
Під час урочистостей багато теплих слів лунало на адресу депутатів, службовців, працівників установ і підприємств, а самодіяльні артисти посилювали емоції своїми виступами.
Дует у складі Олега Волкова і Юрія Максименка заспівали «Гуляй, село», Людмила Шуляк та Наталя Шепілова змусили зал реготати з їхньої жартівливої мініатюри «Сусідки», а зануритися в інструментальну музику з відомого кінофільму змусили Василь Бабенко (гітара) та Юрій Максименко (труба), концерт не був би концертом у Білолуцьку, якби на сцену не вийшли корифеї – народний фольклорно-етнографічний колектив «Білолучанка», виконавши пісню В.Кравченка «Над Білолуцьком знов дзвенять пісні». Лягли всім на душу слова Василя Бабенка, після того, як він виконав пісню «Мій білий Білолуцьк»: «Якщо тут буде колись громада, то вона буде найкращою».
Білолуцьк - прекрасне селище, серед уродженців видатні лікарі, юристи, прокурори, відмінники народної освіти, перекладачі, діячі мистецтва, заслужені працівники сільського гоподарства, військові… Йому бути у віках, і житимуть тут працьовиті люди, які успадкували не лише найкращі якості своїх пращурів, а й любов до рідного краю.
Газета «Новопсковщина», №9 від 1 березня 2018р.
